|
Стратегія нагадує Олімпійські ігри: ті ж 4 роки і такі ж амбітні плани. І в цих детально прописаних планах - головна відмінність Стратегії ЄК 2011 року від попередньої Комунікації Європейської комісії з КСВ 2006 року: «Реалізуючи партнерства заради розвитку та створення робочих місць: роблячи Європу зразком для КСВ».
Головне, чим відрізняються ці дві комунікації - 2006 і 2011 - це тон викладу. За Комунікації 2006 видно, що КСВ - це новий напрям для ЄК, тому в ній пафосно йдеться про роль європейського бізнесу і будуються великі очікування - «Європі потрібен соціально відповідальний бізнес» і т.д. Стратегія 2011 року більш зріла, ЄК вже розуміє всі плюси і поки що мінуси розвитку КСВ (як-то: мала кількість компаній, що інтегрують КСВ у свою бізнес-діяльність, що готують нефінансові звіти, і т.д.), в деяких висловлюваннях є і критика. Видно вплив все більш жорстких міжнародних норм, регуляцій окремих країн (наприклад, Данії з «відзвітував» або «поясни»), міжнародних та європейських громадських організацій, профспілок.
Комунікація 2006 року тепер вже нагадує вимушену заяву Європейської Комісії по процесах, ініційоване, скоріше за все, бізнесом і засноване на Лісабонському порядку денному «Партнерство заради розвитку та створення робочих місць».
Стратегія 2011 року вражає амбітними планами (наприклад, запрошення урядів всіх країн-членів ЄС до розробки національних політик, або плани розглянути можливість інформування своїх клієнтів інвестиційними фондами та фінансовими інституціями про відповідність критеріям етичних чи відповідальних інвестицій), а також конкретними термінами - до 2014 ( терміну функціонування Комісії даного складу). Вона заснована на новій Стратегії Європейського Союзу «Європа 2020: вибудовуючи розумне, стійке і всеосяжне в зростанні підприємство».
Метою Комунікації 2006 року
було підвищення видимості КСВ і визнання, що європейський бізнес вже досяг успіху в реалізації корпоративної соціальної відповідальності. Цілі Нової Стратегії - створити умови, сприятливі для: стійкого зростання, відповідальної бізнес-поведінки і постійної зайнятості в середньостроковій і довгостроковій перспективі. Таким чином, Європейська Комісія перейшла до довгострокового планування в контексті КСВ, не прагнучи створювати «нову адміністративну ношу».
Ключове, що змінилося - це визначення.
Незважаючи на те, що, в цілому, воно досить довге, але короткий слоган-дефініція КСВ став абсолютно доступний і зрозумілий для багатьох - «це відповідальність підприємств за свій вплив на суспільство». З попереднього визначення КСВ Європейської комісії прибрали:
1. що КСВ - це концепція (а й справді, КСВ - вже давно інструмент);
2. «Інтеграція соціальних і екологічних питань у бізнес операції»
зараз розширено і перенесено в підрозділ «як показувати свою відповідальність за вплив на суспільство» - «для реалізації своєї КСВ, компанії повинні мати в наявності процес інтеграції соціальних, екологічних, етичних питань, а також ПИТАНЬ ПРАВ ЛЮДИНИ І ВІДНОСИН З СПОЖИВАЧАМИ і ключову стратегію »;
3. Добровільність.
І це - один з важливих і можливо сумних сигналів для бізнесу від Нової Стратегії. Незважаючи на те, що Стратегія визнає, що компанії роблять більше, ніж належить за законом, і вітає саморегуляційні процеси бізнес-середовища, кажучи про те, що «КСВ повинен розвивати бізнес самостійно», проте в різних реченнях можна прочитати «Європейська Комісія наполягає, дуже просить, розглядатиме, визнає, що деякі регуляції стимулюють КСВ », і тому державні органи влади повинні підтримувати розвиток КСВ, застосовуючи мікс політики добровільності та регуляції.
На що варто звернути увагу:
1. в новому позначенні КСВ все також залишається важливим діалог зі стейкхолдерами і взаємодія з ними;
2. більше показано зв'язок між КСВ, бізнес-стратегією і прибутком, де говориться, що «мета КСВ - це максималізація створення загальної цінності для власників / акціонерів і для інших стейкхолдерів і суспільства в цілому, а також визначення, запобігання і зниження можливого негативного впливу». Практично другим реченням у Стратегії зображений так званий бізнес-кейс з КСВ, а саме: «чому КСВ вигідно підприємству» і «чому КСВ компанії вигідно суспільству». Таким чином, Європейська Комісія показує ще раз, що КСВ компанії вигідно всім стейкхолдерам, а розвиток бізнесу впливає на розвиток суспільства.
В цілому, незважаючи на більш-менш позитивну статистику, Європейська Комісія відзначає і мінуси:
- Більшість компаній в Європі все ще не інтегрували соціальні та екологічні питання у свою діяльність;
- Деяка кількість європейських компаній звинувачують у недотриманні прав людини і трудових стандартів;
- Лише 15 з 27 країн-членів ЄС мають національні політики з КСВ
Для виправлення даних мінусів, Європейська Комісія каже про необхідність:
- Досягти балансу у відносинах стейкхолдерів до КСВ;
- Чітко пояснити, що очікується від компаній в контексті Нової Стратегії;
- «Винагороджувати» компанії за відповідальну бізнес-поведінку через інвестиції і державні закупівлі.
Але є і те, що об'єднує ці дві комунікації - зробити ЄС лідером з просування КСВ, вводячи єдині рамки для внутрішньої політики різних країн ЄС з метою уникнути відмінності політик, що негативно відбиваються на компаніях, що працюють в декількох країнах ЄС. А також - стати лідером і у відносинах з іншими країнами і регіонами: у Новій Стратегії присутній окремий пункт про роль КСВ в політиці розвитку ЄС, і хотілося б вірити, що це допоможе просувати тему КСВ і в політиці ЄС щодо України.
Цікаві особливості Нової Стратегії:
Питання про КСВ малого та середнього бізнесу: якщо в 2006 році говорилося про необхідність особливого підходу щодо розвитку КСВ в середовищі МСБ, але КСВ як невід'ємна складова МСБ не заперечувалася, то в Новій стратегії йдеться про різну КСВ: все залежить від розміру підприємства і діяльності. Вперше Європейська комісія визнає, що для більшості малого та середнього бізнесу, особливо мікро-підприємств, КСО залишиться «неформальним і швидше інтуїтивним» - і це ще один сигнал Стратегії.
Міжнародні стандарти:
міжнародні стандарти, перераховані як в Комунікації 2006 року, так і в Стратегії 2011 року, практично залишилися тими ж або доповнилися новими, які з'явилися за цей час: ISO 26000, Керівні принципи ООН з питань бізнесу і прав людини. Не були згадані лише Цілі розвитку Тисячоліття.
Міжнародні норми і стандарти, перераховані в Новій Стратегії:
- Керівні принципи OECD для багатонаціональних компаній
- 10 принципів Глобального Договору ООН
- Стандарт із соціальної відповідальності ISO 26000
- Тристороння декларація принципів МОП, які відносяться до багатонаціональних корпорацій та соціальної політики
- Керівні принципи ООН з питань бізнес і прав людини
- Глобальна ініціатива зі звітності (в контексті звітності).
Сфери КСВ:
орієнтуючись на Глобальний Договір ООН, перераховані права людини, трудові практики (наприклад, навчання, гендерна рівність, здоров'я і благополуччя працівників), екологічні питання (наприклад, біорізноманіття, зміна клімату, ефективності використання ресурсів, оцінка життєвого циклу і запобігання забруднення), боротьба з хабарництвом і корупцією. На основі ISO 26000 додані наступні напрямки: участь і розвиток громад, інтеграція осіб з фізичними вадами та інтереси споживачів, ланцюг постачальників, корпоративне волонтерство, прозорість.
Соціальне підприємництво:
вперше Європейська комісія говорить про те, що КСВ та соціальне підприємництво - це не одне і те ж. І з метою його розвитку була прийнята окрема, але доповнює дану Стратегію, - Ініціатива Соціального Бізнесу.
Соціальний діалог:
Європейська комісія визнає, що КСВ вносить свій внесок у розвиток соціального діалогу і доповнює його.
30 ініціатив Європейської Комісії до 2014 року:
- 11 для кращої взаємодії між міжнародним та європейським підходом до КСВ;
- 5 для поліпшення видимості КСВ і поширенні кращих практик;
- 4 для більшої кількості ринкових винагород з КСВ (відповідальне споживання, відповідальне інвестування та відповідальні державні закупівлі);
- 4 для підвищення довіри до бізнесу та поліпшення звітності;
- 3 для інтеграції КСВ в освіту, тренінги та дослідження;
- 2 для стимулювання і порівняння національних планів дії країн-членів ЄС;
- 1 для розробки гайда з кращих практик із саморегуляції та регуляції.
Важливо, що Європейська Комісія вже не говорить, як в 2006 році, про підвищення обізнаності про КСВ, а наголошує на необхідності підвищення видимості КСВ, зобов'язуючись створити в 2013 році майданчик із залученням стейкхолдерів для просування КСВ за секторами та ініціювати Нагороду за партнерство між компаніями та іншими стейкхолдерами в 2012 році. Також, Комісія заявляє про свої плани почати дискусію про роль бізнесу в суспільстві в 21 столітті, щоб розробити спільне розуміння й очікування, а потім проводити періодичні опитування довіри громадян до бізнесу та його відношення до КСВ.
Європейська Комісія заявляє про постійний моніторинг Стратегії, і проведення в середині 2014 заходи з оцінки реалізації Стратегії. У наступному році, CSR Europe, експертна організація з КСВ в Брюсселі, членом якої є Центр «Розвиток КСВ» (Україна) планує провести Конференцію саме 25 жовтня 2011 року, рівно через рік після прийняття Нової Стратегії. Що зміниться за цей рік - дізнаємося, але те, що Європейська Комісія зробила воістину революційний крок з прийняттям даної Стратегії - очевидно. На початку наступного року ЄК обіцяє нову комунікацію з нефінансової звітності, але в перенесенні термінів сумніватися не доводиться. Нефінансова звітність та її «обов'язковість» - це дуже дискусійна тема, враховуючи, що нефінансові звіти готує близько 1% з усіх компаній ЄС. Очевидно одне: «м'якою» нова Комунікація з нефінансової звітності не буде - Нова стратегія з КСВ 2011 це довела.
|
.png)
.jpg)
