/
Завершення кризи: Оптимізм з песимістичним відтінком
Міністр фінансів США Тімоті Ґейтнер вважає, що рівень кон'юнктури поступово стабілізується, і висловлюється за те, щоб перейти від рятівного курсу до курсу на економічне зростання. Єврокомісія, в свою чергу, хоч і наполягає на продовженні державних програм з пожвавлення кон'юнктури у ЄС, знову поліпшує свої попередні прогнози. У Німеччині, наприклад, як вважають у Брюсселі, рецесію взагалі вже подолали.
Такий позитивний розвиток ринку є насамперед наслідком успішних урядових дій та заходів у США та Європі, зазначає професор економічних наук Єльського університету Роберт Шіллер. Саме тому найгірші побоювання, що нинішня криза стане такою ж непереборною, як криза 1929-1930 років, на справдилися.
Трохи песимізму
«Ми багато в чому діяли краще, ніж під час Великої депресії. Передусім було врятовано більше банків. Тоді багато людей повністю втратили свої заощадження, які лежали в одному банку. Це зруйнувало усі їхні надії та посилило депресію. Цього разу держави надали банкам свою допомогу. Я гадаю, нині уряди діяли вірно. Тож, в довгостроковій перспективі я налаштований оптимістично. Проте трохи песимізму в мене ще залишається, коли я думаю про наступні п'ять років», - розповідає Шіллер.
Повернення довіри
Його колега, лауреат Нобелівської премії з економіки Джордж Акерлоф теж проти перебільшеного оптимізму. Нинішні позитивні показники означають поліпшення ситуації на ринках, а не остаточний кінець кризи. Втім, обидва експерти одностайні у тому, що значну роль за даних обставин відіграють психологічні фактори, приміром, довіра до системи. А оптимістичні сигнали допомагають людям повернути надію.
Запасний план потрібно мати завжди
Щоправда, на думку Джорджа Акерлофа, не слід заспокоюватися, адже ситуація постійно змінюється і не обов'язково лише на краще. Свого часу уряди розпочали порятунок світової економіки з «плану А», а зараз на черзі вже «план D». «Гадаю, нам слід бути обачнішими. Так, «план D» нібито спрацьовує. І це дійсно хороший знак, що люди сповнені надій. Але ще можливі нові потрясіння, до яких ми не готові, до яких не готова громадськість. На цей випадок слід мати у кишені ще й «план E». А якщо цього не вистачить, то ще й «план F» і так далі».
Скільки таких планів ще знадобиться, Акерлоф передбачити не може. У будь-якому разі, вважають експерти, криза ще довгі роки нагадуватиме про себе своїми наслідками.
|