/ / /
Розпочалася розробка Національної концепції розвитку соціальної відповідальності
Київ, 22 лютого 2010 р. – відбулося перше засідання Консультативної Ради з розробки проекту Національної концепції розвитку соціальної відповідальності бізнесу в Україні
До складу Консультаційної Ради увійшли представники уряду, бізнесу та наукових кіл, керівники фондів, громадських та міжнародних організацій, представники інтернет медіа-проектів та професіонали у сферах КСВ і зв’язків з громадськістю. Секретаріат Ради складають чотири організації: Центр Розвиток КСВ, секретаріат Глобального Договору ООН, Інститут Власності і Права та Асоціація Якості. Науковим секретарем Ради був обраний Родіон Колишко, директор Департаменту зі зв'язків із громадськими організаціями, Консорціум "Індустріальна група". Робота засідання майстерно координувалась народним депутатом Ксенією Ляпіною, яка наголосила, що головною метою Консультативної Ради є створення дієвої, живої концепції, ефективної та максимально органічної для реалій українського бізнесу. Планується, що така концепція буде розроблена відповідними робочими групами та винесена на парламентські слухання вже наприкінці року.
Початковим етапом роботи Ради стало вивчення досвіду країн ЄС, що дозволяє врахувати як найуспішніші, так і не досить вдалі результати діяльності інших країн у цьому напрямку. Голова Центру «Розвиток КСВ» Марина Саприкіна презентувала огляд державних регуляторних політик у сфері КСВ, зроблений в рамках проекту «Розробка національного порядку денного з КСВ», підтриманого
PACT
,
Inc
, Програма «Об’єднуймося заради реформ» (UNITER). Чітка системна класифікація огляду допоможе членам Ради проаналізувати підхід різних країн та внести свої пропозиції.
Загальною тенденцією у всіх країнах є те, що державні органи стають основними стейкхолдерами і партнерами щодо просування ідей КСВ. У таких країнах як Великобританія, Швеція, Нідерланди, Індія та Польща для просування КСВ урядом створені окремі інституції та посади Міністра або Амбасадора з КСВ. У Франції, Австрії та Хорватії принципи КСВ вписані в національні стратегії сталого розвитку. Деякі країни, наприклад Греція, Італія, Португалія та інші, пішли шляхом створення моделі «Агора», яка передбачає існування Форумів багатьох стейкхолдерів. Абсолютна більшість країн, включаючи Німеччину, Словаччину, Данію Канаду, Ірландію, Фінляндію та багато інших, мають свої національні стратегії або програми з КСВ. Так, Федеральний план дій Бельгії передбачає фінансову допомогу компаніям, які є активними в соціальній економіці. У Індії розробляється система кредитування програм КСВ для стимулювання більш масштабного впровадження КСВ у країні. У Туреччині створюється ринок соціально відповідальних інвестицій.
У Данії КСВ просовується шляхом заохочення компаній, забезпечення бізнесу знаннями та інструментами роботи з КСВ та посилення звітності компаній. У Польщі існує урядова група зі сприяння розвитку КСВ та координації зусиль, під керівництвом представника Міністерства економіки, яка популяризує концепцію КСВ серед іноземних інвесторів та між місцевими урядовими відомствами. У багатьох країнах існують спеціальні державні фонди, які допомагають приватному сектору реалізувати КСВ програми. Можна навести багато успішних прикладів дії добровільних керівництв або зобов'язуючих стандартів. Це насамперед Бразилія і Мексика, де існують сертифікаційні механізми, створені урядом для компаній, які виконують урядові керівництва з КСВ. Китай підготував керівництво для державних та урядових компаній і прийняв Доктрину гармонійного суспільства на національному рівні, де КСВ зазначена як засада довгострокового економічного зростання.
Члени Ради дуже активно взяли участь у обговоренні національних стратегій країн, висунули багато ідей та пропозицій. З ініціативою виступили представники компанії Ernst&Young, які зголосилися провести огляд регулятивних та стимулюючих інструментів інших країн. А члени ради, які є членами міжнародних організацій, взяли на себе ініціативу надати інформаційно-аналітичні матеріали, базовані на досвіді впровадження принципів КСВ в інших країнах. Далі планується робота, що базується на узагальненні вже існуючого наявного практичного та теоретичного вітчизняного та закордонного досвіду. Але не все є ідеальним у світовій практиці, іноді добровільні зусилля не гарантують практичного здійснення, оскільки не проводяться кількісні та якісні дослідження, які б показали наскільки той чи іншій захід може підвищити конкуренто-спроможність, без чого важко зробити добровільні дії привабливими для бізнесу, особливо в періоди економічних труднощів.
Саме тому Головою Центру «Розвиток КСВ» Мариною Саприкіною була презентована концепція дослідження «Розвиток соціальної відповідальності в Україні 2005-2009», яке проходитиме в рамках проекту «Розробка національного порядку денного з КСВ»
у партнерстві з Глобальним Договором ООН в Україні
. «З врахуванням міжнародного досвіду, проведення дослідження є цілком логічним та необхідним кроком перед процесом створення національної стратегії України з КСВ. Отримані результати дозволять оцінити стан та перспективи розвитку КСВ в Україні, що є необхідною умовою розробки ефективної національної концепції», -
зазначає Марина Саприкіна.
Окрім репрезентативного кількісного дослідження щодо стану та перспектив розвитку КСВ в Україні та огляду стимулюючих інструментів в політиках інших країн, Радою були визначені додаткові дослідження, необхідні для розробки Національної концепції, а саме: аналіз перешкод, які постають перед організаціями на шляху впровадження КСВ та ставлення до цього державних установ. Як дослідження, так і проведений аналіз стануть базою розробки Національної концепції з КСВ, яка в свою чергу сприятиме соціальним, політичним та економічним реформам в Україні.
|
.png)
.jpg)
