Сіменс АГ (Берлін і Мюнхен) – міжнародний концерн, провідний світовий виробник електроніки та електротехніки для промисловості, енергетики та охорони здоров'я. В компанії працюють 405 тисяч співробітників, які розробляють і виготовляють обладнання, проектують і створюють комплексні установки та системи, а також пропонують широкий спектр індивідуальних рішень. Вже протягом більш ніж 160 років ім’я Siemens асоціюється з технічними досягненнями, інноваціями, високою якістю, надійністю та міжнародним характером бізнесу.

Дочірнє підприємство «Сіменс Україна» – один з провідних постачальників продукції, послуг і комплексних рішень для ключових інфраструктурних галузей української економіки: енергетики, транспорту, зв’язку, промисловості, медицини.

Наша історія в Україні надзвичайно багата подіями і досягненнями. Співпраця концерну Сіменс з Україною триває не одне десятиріччя. Історія цих ділових відносин почалася ще у середині 19-го сторіччя, коли перед початком російський-турецької війни виникла необхідність в організації оперативного зв'язку між театром військових дій в Криму і Санкт-Петербургом. Тоді Сіменс виграв контракт на прокладку телеграфної лінії Санкт-Петербург – Севастополь через Москву, Київ, Одесу, Херсон і Сімферополь. Пізніше надійшли замовлення на електротехнічне оснащення міського транспорту та електростанцій в Києві, Львові, Житомирі, Чернівцях, обладнання телефонних станцій в Одесі та Єкатеринославі (сьогодні – Дніпропетровськ). Сіменс також допомагав у створенні Південно-Західної залізниці: ще у 1897 році почалося обладнання станцій пристроями сигналізації Siemens. У 1925 році була встановлена система пожежної безпеки в Одеському оперному театрі, яка працювала до недавнього часу. Активну участь брав Сіменс в найбільшому у свій час проекті з будівництва і оснащення Дніпровської ГЕС поблизу Запоріжжя (1927–1932).

Підприємство «Сіменс Україна», засноване у 1992 р., до 1997 р. діяло у статусі представництва Сіменс АГ в Україні. Центральний офіс компанії – у Києві. Регіональні філіали розташовані у Дніпропетровську, Донецьку, Одесі, Львові і Харкові. Також наша компанія плідно співпрацює з українськими компаніями-партнерами, які виконують функції системних інтеграторів та адаптують рішення Сіменс до умов української промисловості.

Фінансові результати діяльності концерну в Україні формуються з двох джерел: результатів діяльності за прямими контрактами з Сіменс АГ, а також фінансових результатів регіональних структур: дочірніх підприємств «Сіменс Україна» і «Осрам Україна». У різних структурах Сіменс в Україні працює близько 300 працівників.

Офіційний сайт компанії в Україні:

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія – вибухнув реактор четвертого енергоблоку. Спершу керівництво УРСР та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень з Швеції , де на Фоксмаркській АЕС були знайдені радіоактивні частинки, які були принесені з східної частини СРСР та оцінки масштабів зараження, розпочалася евакуація мешканців Київської області із забруднених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед ліквідатори катастрофи.

Навколо ЧАЕС створена 30-кілометрова зона відчуження . Забрудненню піддалося більше 200 000 км² , приблизно 70 % — на території Білорусі, Росії і України. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію також поширилися на територію Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії та інших країн.

Сумарна активність речовин, викинутих у навколишнє середовище, склала, за різними оцінками, до 14*10¹⁸ Бк (14 ЕБк), у тому числі:

-       1,8 ЕБк йоду-131

-       0,085 ЕБк цезію-137

-       0,01 ЕБк стронцію -90

-       0,003 ЕБк ізотопів плутонію ;

-       частка інертних газів близько половини від сумарної активності.

Радіоактивні речовини поширювалися у вигляді аерозолів, які поступово осідали на поверхні землі.

Близько 200 000 чоловік було евакуйовано із зон забруднення. Чорнобильська катастрофа спричинила великі людські жертви і Чорнобиль став символом атомної небезпеки у світовому масштабі.

З точки зору дії на населення у перші тижні після аварії найбільшу небезпеку становив радіоактивний йод, що має порівняно малий період напіврозпаду (вісім днів) і телур . На сьогоднішній день – і у найближчі десятиліття – найбільшу небезпеку становлять ізотопи стронцію і цезію з періодом напіврозпаду близько 30 років. Найбільші концентрації цезію-137 були виявлені у поверхневому шарі ґрунту, звідки він потрапляє в рослини і гриби . Зараженню піддаються також комахи і тварини , які ними харчуються. Радіоактивні ізотопи плутонію і америцію збережуться у ґрунті протягом сотень, а можливо, і тисяч років, проте їхня кількість не становить загрози для населення.

Лікарі стверджують, що в результаті аварії лише серед ліквідаторів померли десятки тисяч чоловік, в Європі зафіксовано 10 000 випадків вроджених патологій у новонароджених, 10 000 випадків раку щитовидної залози і очікується ще 50 тисяч. За даними організації Союз «Чорнобиль» , з 600 000 ліквідаторів 10 % померло і 165 000 стало інвалідами .

Число постраждалих від Чорнобильської аварії можна визначити лише приблизно. Окрім загиблих працівників АЕС і пожежників, до них слід віднести також хворих військовослужбовців і цивільних осіб, що брали участь у ліквідації наслідків аварії, а також мешканців районів, що піддалися радіоактивному забрудненню. Визначення частки захворювань, що виникли у наслідок цієї страшної аварії, – це надзвичайно складне завдання як для медицини , так і для статистики . Вважається, що більша частина смертельних випадків, пов'язаних із впливом радіації, була або буде викликана онкологічними захворюваннями .

Починаючи з 1990 року реєструється зростання захворювань щитовидної залози у дітей, у тому числі злоякісних новоутворень. Щитовидна залоза – один з органів, для якого ризик виникнення раку в результаті впливу радіації дуже високий, адже щитовидна залоза накопичує йод-131 . І особливо високим є ризик виникнення цього захворювання у дітей. У 1990 – 1998 роках було зареєстровано більше 4 000 випадків захворювання раком щитовидної залози серед тих, кому на момент трагедії було менше 18 років^.

Лікарі констатують особливу агресивність раніше відомих форм раку, що швидко провокують утворення метастазів. Зокрема, спостерігається зростання числа первинних карцином.

РІШЕННЯ ПРОБЛЕМНОЇ СИТУАЦІЇ

З 1997 року Сіменс спільно з німецьким благодійним фондом «Діти Чорнобиля» землі нижня Саксонія і Міністерством охорони здоров'я України реалізують в Україні програму «Рання діагностика захворювань щитовидної залози у дітей, які проживають в районах, що постраждали від аварії на ЧАЕС». Ця програма передбачає безкоштовне надання лікувальним установам України нових ультразвукових апаратів виробництва Siemens.

У рамках проекту допомогу отримують як медичні установи областей, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, так і установи, які обслуговують переселенців із постраждалих районів.

Основною метою проекту є суттєве покращення діагностики на ранній стадії захворювань щитовидної залози у дітей, а також своєчасне обстеження вагітних. Основна увага приділяється оснащенню діагностичним устаткуванням, перш за все, центральних районних дитячих лікувальних установ, де, з одного боку, існує досить великий потік пацієнтів, що передбачає повне навантаження діагностичного обладнання, а, з іншого боку, гостро відчувається дефіцит у сучасному діагностичному обладнанні.

Перед тим, як надати УЗД-апарат, делегація представників фонду «Діти Чорнобиля» землі Нижня Саксонія, лікарів-радіологів, інженерів з ультразвукової техніки компанії Сіменс і представників компанії «Сіменс Україна» відвідує «кандидата», оглядає медичну установу та зустрічається з головним лікарем. Під час візиту в анкету вносяться дані щодо числа медперсоналу, потоку пацієнтів, кількості відділень, виду патологій та їх специфіку, а також щодо наявності УЗД-апаратів та строку їх експлуатації.

Наглядова рада фонду розглядає зібрану інформацію та приймає рішення стосовно того, які медичні установі мають першочергову потребу в ультразвуковій техніці. Після поставки партії апаратів до України їх передають до визначених лікувальних установ. Сервісні інженери компанії «Сіменс Україна» безкоштовно встановлюють обладнання. Протягом перших двох років експлуатації апаратів інженери компанії також надають медичним установам безкоштовні сервісні послуги. Ці два роки експлуатації нового обладнання – це так званий «випробувальний термін», впродовж якого лікарні мають щоквартально надавати дані про кількість обстежень та характер виявлених уражень та патологій. Через два роки делегація фонду повторно відвідує заклад з «контрольним візитом», перевіряє стан апарату, ефективність його використання та остаточно передає його у власність лікарні.

Програма не обмежується лише поставкою медичної техніки. Так, з 1998 року, «Сіменс Україна» спільно з Міністерством охорони здоров'я України щороку року організовує на базі Центральної клінічної басейнової лікарні курси підвищення кваліфікації для лікарів функціональної діагностики – користувачів техніки Siemens, які працюють на цих апаратах. Традиційно, курси проходять під керівництвом проф. Ф. Дегенхардта (Bielefeld, Germany). Лекції та практичні заняття з тем «Абдомінальна область», «Щитовидна залоза», «Гінекологія» проводять спеціалісти з Німеччини та України.

У рамках програми «Рання діагностика захворювань щитовидної залози у дітей, які проживають в районах, що постраждали від аварії на ЧАЕС» здійснюється безкоштовне надання лікувальним установам України нових ультразвукових апаратів виробництва Siemens. Вже передано близько 130 апаратів (Sonoline Sl-1, Sonoline Si-450, Sonoline Prima і Sonoline Adara, Sonoline Omnia, Sonoline G40, Acuson X 150) на загальну суму близько 4 млн. євро.

Кількість апаратів за областями

Починаючи з 1998 року дипломи за підписом представників Академії підвищення кваліфікації лікарів при Палаті лікарів землі Нижня Саксонія (Germany) та Міністерства охорони здоров’я України отримали більше 270 слухачів курсів.