|
У 2007 році департамент з міжнародних зв'язків та відносин з інвесторами запропонував підготувати звіт Групи СКМ про сталий розвиток за стандартом GRI. Звітність розглядали як інструмент управління діяльністю з КСВ, адже «що не вимірюється, того не відбувається». В процесі роботи над першим звітом мала бути створена сучасна система управління інформацією щодо соціальних аспектів діяльності Групи та впливу на довкілля. Комітет з корпоративної відповідальності, що складається з керівників компанії СКМ та представників галузевих холдингів, підтримав пропозицію, оскільки вбачав у ній новий етап розвитку Групи.
Рішення готувати нефінансовий звіт за міжнародним стандартом було увалене у квітні 2007 року конференцією Групи СКМ з КСВ, у якій взяли участь приблизно 100 керівників структурних підрозділів та підприємств. У листопаді 2007 року відбувся одноденний семінар з нефінансової звітності, під час якого відповідальні представники підприємств та компаній вивчили й обговорили вимоги міжнародного стандарту. До березня 2008 року був розроблений та затверджений робочою групою план звіту із описом інформації й даних, які необхідно оприлюднити відповідно до вимог GRI. Протягом березня-квітня підприємства та компанії готували інформацію для включення у звіт.
Труднощі:
Найскладнішим аспектом роботи над звітом була адаптація міжнародного стандарту до українського контексту. Труднощі стосувалися неспівставності інформації, узгодження з вимогами національних органів статистики, та представлення інформації в контексті.
Неспівставність інформації.
Після отримання перших даних стало очевидно, що інформація подекуди є неспівставною, оскільки підприємства по-різному інтерпретували показники міжнародного стандарту. Через це іноді неможливо було підрахувати значення показника на рівні всієї Групи. Наприклад, до показника «загальний обсяг використаної води» деякі підприємства включали кар'єрну та шахтну воду, тоді як інші враховували тільки воду, придбану в комунальних підприємствах. До «інвестицій в охорону довкілля» дехто зараховував платежі за забруднення або штрафи, стягнені з підприємства органами охорони довкілля, що суперечить міжнародній інтерпретації цього показника.
Оріентація на вимоги національних органів статистики.
Потрібно було знайти спільну базу для звітності задля виключення різних трактувань. Експерти СКМ звернулись до форм державної статистичної звітності, що їх підприємства заповнюють протягом багатьох років. Більшості кількісних показників міжнародного стандарту знайшлися відповідники в цих формах, адже статистику щодо впливу на довкілля або травматизм на виробництві підприємства здають регулярно, просто не оприлюднюють її. Співставивши показники GRI з формами статистичної звітності, експерти СКМ направили до підприємств новий інформаційний запит. В ньому кожен кількісний показник GRI мав посилання на певну графу відповідної форми державної статистичної звітності. Щодо показників, які існували тільки в міжнародному стандарті, як от «інвестиції в розвиток місцевих громад», СКМ розробила власний підхід, пояснила його підприємствам, і змогла вперше підрахувати значення показників на рівні Групи.
Представлення показників СКМ у контексті даних інших компаній.
Одне із завдань міжнародного стандарту звітності про сталий розвиток - дати можливість учасникам ринку та зацікавленим особам порівняти компанію з подібними до неї, розглянувши показники її діяльності у контексті. Самій компанії також корисно порівняти себе з конкурентами і зрозуміти напрямки вдосконалення. За результатами звітності, СКМ змогла лише порівняти власні підприємства одне з одним, адже дані по інших українських компаніях недоступні.
Побачити себе у контексті складно також через концептуальні розбіжності між підходами GRI та національних органів звітності. Наприклад, міжнародна методологія підрахунку показників травматизму на виробництві ґрунтується на кількості нещасних випадків із розрахунку на кількість годин, відпрацьованих певною кількістю людей. В Україні нещасні випадки розраховуються на одиницю продукції: наприклад, у гірничій промисловості це кількість смертей на мільйон тонн вугілля. Як видно, міжнародні стандарти ставлять на перше місце людину, тоді як пріоритетом української статистики є результат комерційної діяльності. СКМ підрахувала й оприлюднила показник травматизму за міжнародною методологією, але ні компанія, ні учасники ринку не можуть порівняти результат СКМ з середнім по відповідних галузях для українських підприємств.
Результати
Процес роботи над звітом про сталий розвиток був надзвичайно повчальним і так само важливим як продукт – власне, звіт. Підготовка звітності за стандартом GRI стала дієвим інструментом управління корпоративною відповідальністю Групи. Вдалося досягти наступних результатів.
Структуровано діяльність з КСВ.
Застосування системи показників міжнародного стандарту допомогло остаточно визначити, які аспекти діяльності Групи належать до корпоративної відповідальності. В процесі підготовки звітності це зрозуміли всі структурні підрозділи. Вдалося також проаналізувати ризики, пов`язані з нефінансовими аспектами діяльності Групи.
Впроваджено систему збору й аналізу інформації
щодо впливу Групи на довкілля та соціум. За деякими показниками – наприклад, викиди парниковихї газів, інвестиції у розвиток місцевих громад – дані були вперше консолідовані на рівні всієї Групи. Якісна інформація дозволяє приймати обгрунтовані управлінські рішення і планувати бюджет відповідно до визначених пріоритетів.
Підтверджено репутацію СКМ
як прозорої компанії, лідера у сфері КСВ. Через звіт компанія довела, що принципи соціальної відповідальності не просто задекларовані в офіційних документах, а впроваджуються щодня. За результатами 2008 року СКМ посіла перше місце у національному рейтингу відкритих та відповідальних компаній, складеному журналом «Гвардія».
Надано приклад іншим українським компаніям.
Якщо СКМ, велика фінансово-промислова група, до якої входять найрізноманітніші підприємства та компанії, змогла впорядкувати й оприлюднити нефінансову інформацію в одному звіті – значить, це можливо і для інших компаній в Україні. Поступово формується запит на нефінансову звітність на українському ринку. Зрештою бізнес-середовище може стати більш прозорим.
|
.png)
.jpg)
